Конспект уроку за творчістю Івана Франка

Тема: Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання.

Мета:

·  розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом І.Франка на основі збірки «Зів'яле листя»; творчо осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті поета;

·  формувати медіаграмотність та медіакомпетентність учнів;

·  розвивати дослідницькі здібності учнів, усне мовлення, навички аналізу художнього тексту, креативне мислення, увагу, пам’ять;

·  виховувати інтерес до творчості поета, гордість за нього, збудити бажання краще пізнати глибинний зміст його ліричних творів; чистоту й благородство почуттів.

Теорія літератури: інтимна лірика, лірична драма.

Обладнання: портрети І.Франка, Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської, тексти ліричних творів, аудіозапис пісні «Час рікою пливе» на сл.. І.Франка, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований

Епіграф уроку

Любов – це те, що буде вічно,

І ні початку, ні кінця.

Іван Франко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1.1  Вступне слово вчителя

Добрий день!  У народі кажуть, що добрий гість – дому радість.  Сподіваюсь, що ви, діти, як і я, раді нашим гостям.

Урок у нас сьогодні незвичайний. Упевнена, що працювати ви будете творчо, креативно, продемонструєте свої  найкращі здібності. 

Отже, слухаємо пісню «Час рікою пливе» Можливо, для когось її слова будуть знайомими.

1.2  Питання до класу 

-  Ваше враження? Що вас здивувало?  (Дуже незвично, здорово,  несподівано, (діти відмічають, що це пісня на слова І.Франка ).

І знову Франко, знову відкриття і сьогодні ми будемо відкривати нові грані творчості поета.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

2.1  Питання до класу

        - Що ви знаєте про І.Франка? (Титан  праці, видатний письменник, учений, публіцист, видавець,  перекладач, активний громадський діяч. Письменник  мав  великий  дар – уміння  промовляти  не  лише до своїх  сучасників,  а й  до наступних поколінь).

2.2  Слово вчителя

         М. Коцюбинський зазначав: “Людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного.”

          Іван Франко – геніальний поет, громадський діяч, але він ще й просто чоловік. Чоловік зі своїми переживаннями і радощами серця, який прагнув земного – любові. Та його любов перетворилася на неземне страждання.

       Сьогодні ми познайомимось з іншим Франком – глибоким ліриком, співцем кохання.

ІІІ. Оголошення теми та мети

 (діти записують тему та епіграф в зошити)

3.1  Коментар учителя

Тема уроку «Нев’януча чарівність інтимної лірики Івана Франка»

            Сьогодні на уроці ми розкриємо світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом І.Франка  на основі збірки «Зів'яле листя», аналізуватимемо поезії, які входять до її складу; творчо осмислимо й відтворимо події, що відбувалися в житті поета

3.2 Оголошення епіграфа

          Епіграфом до уроку послужать слова І.Франка: «Любов – це те, що буде вічно, і ні початку, ні кінця».

          Ви вже діти дорослі.  Хтось уже закохувався, у когось усе ще попереду. Кожен  має свою відповідь на питання: «Що означає любити?» 

3.2  Проблемне питання: Що означає любити?  Що є кохання для І.Франка?

IV. Актуалізація опорних знань

4.1  Робота з літературознавчим словником (повторення)

У центрі нашої уваги на сьогоднішньому уроці інтимна лірика І.Франка.

   Інтимна лірика (від лат. intimus — «найглибший», «потаємний») — умовна назва ліричного твору, у якому панівний мотив - любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають «любовною».

    Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

5.1  Слово вчителя

        Протягом десяти років І. Франко пише цілий ряд інтимних поезій, які об'єднує у поетичну збірку «Зів'яле листя», що з'явилася друком 1896р. Поет дає  їй підзаголовок «Лірична драма». Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми.

5.2   Робота з літературознавчим словником (повторення)

·         Лі́рика (грец. lyrikós— лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

·         Дра́ма (грец. drama— дія) — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії.

5.3 Робота з таблицею Звернімо погляд до таблиці і пригадаємо ознаки, які властиві драмі й ліриці.

Драма · драматичний конфлікт; ·художнє відтворення подій повсякденного життя; ·закінчення драми найчастіше нещасливе для головного героя; ·викриття і засудження недоліків у характері персонажів.

Лірика ·висока емоційність, схвильований тон розповіді; ·зображення людини через відтворення її переживань; ·інтенсивне використання образотворчих засобів.

5.3  Робота в групах 

Заздалегідь учні об’єднані в три групи, кожна з яких готовила інформацію про жмутки збірки «Зів’яле листя»

1.     Учень-доповідач

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із основ

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

До першого «жмутку» входить 20 поезій, які І.Франко створював упродовж семи років: з 1886 по 1893 р.

Ліричного героя переповнюють почуття радості зустрічі з коханою і гіркота розлуки,  надія, що кохана відповість взаємністю. Він кохає і від того почуває велике щастя. Ліричний герой обіцяє:

Я понесу тебе в душі на дні.

Облиту чаром свіжості й любові,

Твою красу я переллю в пісні…

Але незабаром приходить  розчарування  від нерозділеного кохання.

Учні 1 групи зачитують  тексти поезій

1 учень

Не знаю, що мене до тебе тягне,

Чим вчарувала ти мене, що все,

Коли погляну на твоє лице,

Чогось мов щастя й волі серце прагне

І в груді щось метушиться, немов

Давно забута згадка піль зелених,

Весни і цвітів, – молода любов

З обійм виходить гробових, студених

2 учень

За що, красавице, я так тебе люблю,

Що серце тріпаєсь в грудях несамовито,

Коли проходиш ти повз мене гордовито?

За що я тужу так, і мучусь, і терплю?

 Виразне читання поезії «Безмежнеє поле…» та її аналіз

Безмежнеє поле в сніжному завою,

Ох, дай мені обширу й волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною

І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень, утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

        У чудовій метафорі «Безмежного поля в сніжному завою» втілено образ людського життя, зимовим холодом підкреслено самотність ліричного героя, який  прагне звільнитися від  нерозділеного почуття, адже в його серці «нестерпнії  болі».

                У поезії ми бачимо алегоричний образ коня, який є символом лицарської волі, надії, мрії, життєвого стрижня, оптимізму. Ліричний герой звертається до нього:

Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень, утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває. 

           Мотив  утечі підкреслює одинокість, сум героя, який прагне втекти від себе і свого горя, у такий спосіб вгамовуючи свої пристрасті. Тому його ваблять рух, інший простір — простір серця, яке ніяк не може вгамуватися.

 Перший жмуток було присвячено Ользі Рошкевич (портрет на дошці) 

               Ольга Рошкевич, донька одного руського панотця. У 1874р. І.Франко познайомився з нею. Драма їхнього кохання була типовою для того часу. Вони кохали одне одного. Але... У 1877 році Франка було заарештовано. Отець Михайло, батько Ольги, наполягав на розриві їхніх стосунків. Тому вона залишила родину, але все-таки вимушена була вийти заміж за богослова Володимира Озаркевича. Дізнавшись про одруження Ольги,  Франко дуже захворів.

презентація сенкану (Сенка сторила американська поетеса Аделаїда Крепсі. Її надихнули японські жанри хоку і танку, і вона вирішила поєднати ці два жанри і створити новий, який назвала сенкан. Сенкан складається з 5 рядків і 22 склади.)

Ольга

Ніжна, невинна.

Вчарувала, збудила, розпалила.

Несміла, як лілея біла.

Весна.

2 Група

1.     Учень-доповідач

Цвітко осіння,

Бита сльозою, -

Чом тяжкий мені

Жаль за тобою?

До другого «жмутку» входить 20 поезій, які були написані Іваном Франком протягом 1895 року.

Другий «жмуток» збірки «Зів’яле листя» написаний в основному у народнопісенній манері, і багато поезій стали улюбленими піснями та романсами.

Слово вчителя 

    М. Коцюбинський писав:

«Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому  оддати перевагу: чи поетові

боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв…  Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику».

 Виразне читання поезії учнем «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх – для мене скрута,

Серце бентежить, як буря лют

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу

Аналіз : 

Другий жмуток присвячений Юзефі Дзвонковській

          У 1883 році Франко був у Станіславі і познайомився там з Юзефою Дзвонковською. Ця вродлива, розумна дівчина справила на Франка сильне враження. Він покохав її. Мало того, він вирішує,  що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Франко звернувся до її матері, просячи руки, та отримав відмову. Він пояснював це аристократичним походженням, гордістю дівчини. Однак згодом з’ясував причину відмови дівчини: вона була хворою на сухоти.

Презентація сенкану

Юзефа

Горда, сумна.

П'янила, надихала, відмовила.

Таємна, недоступна, мов святиня.

Осінь

3 група

1. Учень-доповідач

Явилась третя – женщина чи звір?

        Це була Целіна Журовська, в яку І.Франко був закоханий багато літ. Він сам писав про неї так: «Я пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших десять літ...» На початку 1890 р. Целіна виїхала зі Львова, а за декілька місяців у газеті «Львівський кур’єр» з’явилося оголошення про одруження панни Журовської. Франко вирішив, що мова йде про Целіну. Але у 1896 році вона знову з’являється у Львові. Була неодруженою, але невдовзі взяла шлюб із Здіславом Зигмунтовським.

      Поезії  третього «жмутку»  –  це пекельні  переживання  ліричного героя,  викликані  жорстокими  умовами  життя  та  нещасливим  коханням,  що  довели  його  до  відчаю. Розповідаючи  про  муки свого  нерозділеного  кохання,  герой  ніби  розриває  жмуток  за  жмутком,  розкидає  зів'яле  листя своїх  пісень,  щоб  воно  щезло  безслідно. Ліричний  герой  осягає  увесь  біль  нерозділеного  почуття, він внутрішньо спустошений і безсилий.  Це  найсумніший, зимний «жмуток».

       У вірші «Тричі мені являлася любов» ми можемо відшукати її портрет і переживання автора. «Глядиш на неї – і очам приємно, впивається її красою зір. Та розум страх бере, душа холоне..».

       Автор використовує яскраві  епітети та  порівняння, описуючи її:  Іскри – яркі, страшні, солодкі, мелодійні; женщина – звір; дух мій – у сіті птах; страх бере – душа холоне).

Презентація сенкану

Целіна

Холодна, байдужа.

Доглядала, надихала, лицемірила.

Найтайніший порив, що п'янив.

Зима.

5.4  Доповнення вчителя 

       Діти, у збірці ми бачимо трьох жінок, три кохання поета. Але ж Іван Франко був одруженим чоловіком.

        Жінка, що була поруч (за висловом Р. Горака) — Ольга Хоружинська — не увійшла в число «трьох». Стосунки подружжя Франків були складними. Однак знову ж... Четверо прекрасних дітей, вихованих цим подружжям великою мірою компенсують «ту серцеву недостатність», на яку воно страждало. 

5.5  Бесіда з учнями 

= Чи був щасливим Іван Франко?

= Чи можемо ми визначити, якій саме жінці Іван Франко присвятив збірку «Зів’яле листя»?

Орієнтовна відповідь

1.Можна, звичайно ж, судити, можна висувати різні «альтернативні версії», однак... чи потрібно?

2. А хіба складає різницю — чиї то уста і чиї оті очі? Адже ними зазирає у душу кожного єдина любов поета. Скільки б мільйонів разів вона не являлась — Вона — завжди одна. Та, від якої квітнуть сади, загораються зорі й оживає Поезія... 

5.6 Заключне слово вчителя, перегляд презентації

"Зів'яле листя" — одна з найкращих збірок інтимної лірики у світовій літературі, яку Іван Франко наповнив не тільки своїми почуттями, а й усим тим, що є в нашій мові найніжнішого, найсердечнішого.

Перегляд презентації .

VІ. Підсумки уроку

Проблемне питання:

Повертаючись  до епіграфу уроку:  «Любов – це те, що буде вічно, і ні початку, ні кінця» Що ж означає любити?  Що є кохання для І.Франка?(відповіді учнів)

VІI. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку позакласного читання.

Прочитати драму Івана Франка «Украдене щастя»

Щоб вас зацікавити пропоную переглянути буктрейлер за твором «Украдене щастя» (відео)

VІIІ. Оцінювання учнів