(вечір-реквієм,
присвячений річниці Небесної сотні, лютий 2016 рік)
Мета: сприяти формуванню образа патріота на прикладі
героїв Небесної соті; розвивати почуття усвідомлення національної ідентичності
та єдності з тими, хто відстоював свободу і гідність українців на майдані виховувати повагу до моральних цінностей; вплинути
на емоційний стан учнів.
Оформлення:
фото деяких загиблих
на майдані , прапор України, надписи
«Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…»
Відеокліп
«Ще не вмерла України! Присвячується Євромайдану»
Вчитель
Шановні друзі, вчителі, учні та
гості нашого заходу! Сьогодні ми зібрались в цьому залі, щоб у глибокій
скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які
боролися за честь, правду і гідність, і
віддали своє життя за Україну. Ми з вами добре пам’ятаємо про події, які
відбувались на Майдані, в столиці України. Події, які дали поштовх до дій по
всій території держави. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли
український народ, вже в сучасний період новітньої історії боротьби за
утвердження Української державності, продемонстрував свою європейськість,
гідність і прагнення до свободи
Читець
Українцю,
поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди
ховаються в храмі!
Де таке ще
траплялось, коли це було
Аж в такому
нестерпному стані?..
Читець
Так чинили лиш
варвари, злісні хани,
Лиш від них люди
в церкві ховались.
А сьогодні - це
власні привладні пани
Вже над нами так
само знущались!"
Україна - Єдина
країна
Не шматуйте її не трясіть
Ми не Захід І
Схід ми родина
Ми не Північ і
Південь ми рід.
Ведучий.
На
Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і
білоруси.
Їх
об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
Сценка
«Зустріч» (Герой Майдану та Героя Крут)
Ведуча
Мені наснилось,
що вони зустрілись:
Убитий в Крутах
й вірменин Сергій.
В саду едемськім
на травичці всілись:
Герой Крут
"За що
тебе? "
Герой Майдану
"За
Україну, друже мій."
Герой Крут
Ти знаєш і мене
за неї вбили,
Та це було вже
років майже сто.
Тоді померли ми,
щоб ви жили.
А вас
вбивають... Вас тепер за що?"
Герой Майдану
"Ти
пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,
Як біло-біло в
нас цвітуть сади.
І ти цей запах
п'єш. І ти його вдихаєш ...
Я б все віддав,
щоб хоч на мить туди."
Герой Крут
"А я ще
ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так
до серця притулив.
Тоді не знав, що
Бог уже розлуку
Навіки на землі
нам присудив.
Під Крутами
стояли ми стіною.
В очах не страх,
а злість до ворогів.
Більшовики
готовились до бою,
Я йшов на
смерть... а жити так хотів."
Герой Майдану
"Мені твій
попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а
теж Вкраїни - син.
Не мав у серці й
крапельки облуди,
За те й убив
мене проклятий поганин."
Разом
" За
Україну нас вбивають, брате мій."
Видеокліп
Тарас Петрененко «Господи, помилуй нас »
Ведуча
Кожен
із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів,
захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі
саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.
Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
Ведучий.
Сергій Нігоян
Україномовний.
Патріот України і Вірменії. Був ідейним, мав активну життєву позицію, що Україна
має бути демократичною. Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної
ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з
партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «Зрозумів, що повинен бути за
Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками
з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку
профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини,
вирішив повернутися на Майдан.
Відеозапис «Сергій Нігоян
читає вірш Т. Шевченка»
Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою
картеччю під час подій біля
стадіону «Динамо» на Грушевського під час Революції Гідності.
Він був першим, хто загинув. Сергія було застрелено близько шостої години
ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом».
Читець
Вклонімося
Сергію Нігояну,
Він впав за нас
в нерівному бою -
Невчасно так,
так болісно, так рано
Віддав життя і
молодість свою.
Він на Майдані
нам читав Шевченка,
“Кавказ” читав -
і слухав увесь світ!
Окремо кожен з
нас — неначе щепка,
А разом ми —
міцний, великий рід.
“ Борітеся — поборете!”
... братове,
Як заповіт,
звучать прості рядки,
І ми взяли до
серця кожне слово,
Майданівці,
краяни, земляки.
Вірменину —
уклін від України,
Синочку наш ...
немає вороття...
Прощай, Сергію,
і прости нас, сину,
Батькам твоїм —
сердечне співчуття.
Взірець відваги
і патріотизму,
Ти став героєм,
сину, в двадцять два.
Ти кров пролив
за волю, за Вітчизну,
Прийми, козаче,
вдячності слова.
Безсила смерть
під цим високим небом,
На цій землі
душа твоя живе,
“Цавет танем” ,
- твій біль візьмем на себе,
А тут життя
збудуємо нове.
Герою
Європейського Майдану -
Довічна пам”ять
і низький уклін -
Сподвижнику
Сергію Нігояну
Від тих людей,
що піднялись з колін.
Ведуча.
Михайло Жизнеєвський
Жизневський Михайло, 25 років,
громадянин Білорусі. Виїхав з Білорусі через політичні проблеми. В Україні був
бійцем націоналістичної організації «УНА-УНСО». Останнім часом жив і працював у
Києві та в Білій Церкві. входив до самооборони Майдану. В Україні його не знали
під справжнім ім'ям, він представлявся Олексієм або Локі — на честь бога
скандинавської міфології.
Захоплювався історією, міфологією,
лицарським рухом, військовою справою, займався страйкболом. Був у душі бійцем,
але не застосовував силу без потреби, мав загострене почуття справедливості.
Його характеризували як «особистість сміливу і яскраву». Вважав, що в Україні
йому легше жити та працювати, ніж у Білорусі.
У Євромайдані брав участь із перших
днів на заклик організації УНА-УНСО. Входив до Самооборони Майдану, брав участь
в охороні об'єктів Майдану, чергував у наметах, допомагав у роботі УНА-УНСО.
Вважався одним з найактивніших членів організації на Євромайдані. Загинув 22
січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце
біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Євромайдану.
Читець
А сніг іде
А сніг іде. Все
білим покриває.
Жовто-блакитні
прапори кругом.
Упав боєць, від
кулі помирає
Там на Майдані
під щитом.
Вони пішли, як
разом ідуть браття
На захист рідної
землі.
Не повернулися
небесна сотня,
Як птахи в небо
попливли.
А сніг іде. Все
білим покриває.
Жовто –
блакитний прапор на снігу..
Душа летить, а
небо зустрічає
Дарує мир і
вічную весну!
Героям Слава!
Ведуча.
Герої вмирають… Тому вони і герої,
що вмирають першими. Вони не мовчали, хоча могли б…вони не боялися, хоча було
страшно…вони шли першими, хоча були у строю…Вони боролися за усіх українців,
хоча могли б займатися власними справами. Але вони обрали саме такий шлях, щоб
і ми з вами мали право обирати.
Читець
Небесна сотня
дивиться із неба
На кожного із
нас і на Майдан,
Там, біля Бога,
вже щитів не треба,
І не тече гаряча
кров із ран…
Відважні хлопці
мужні українські
Боронять, певно,
з янголами рай…
Тепер вони усі –
Господнє військо
І моляться за
отчий… рідний край…
Небесна сотня
мирних демонстрантів
Співає нині
гімни для Творця…
Влучити ж можуть
кулі автоматів
Не в чисті душі,
тільки у серця…
Десь плаче зараз
мати чи дружина…
Тут барикада,
наче аналой…
Цей не забуде
подвиг Батьківщина,
Бо не вмирає в
пам’яті герой
Відео кліп
«Павло Табаков - 'Небесну Сотню, Господи, прийми'»
Ведучий.
Ми
закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої
голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих,
дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на
власній землі. У жалобі схилимо голови.
Нехай
кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А
світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості
жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Читець.
А свічка тихо
скрапує слізьми
А свічка тихо
скрапує слізьми:
Останній
постріл… і усе затихло…
І як тебе не
захистили ми?
Як не відчули,
що крадеться лихо?
Вірменський
хлопче, сину дорогий,
Хто відібрав
життя твоє? О, Боже!
Сніжок сльозами
котиться із вій,
Ридання небо
стримати не може.
Як можна в
мирний час?.. У мирний час
Холоднокровно
кулею у серце?
Чи відвернувся
Бог таки від нас?
Не може й Він
дивитися на все це.
Для тебе Україна
— другий дім,
Ти тут родився,
ти гордився нею.
Тепер навічно
будеш в домі цім,
Навічно з
українською землею…
Леся Любарська.
Звучить пісня «Кача»
Читець
Небесна сотня –
безневинна жертва…
Бандитам не
сховатись за хрестом
Отим хрестом, де
їхня совість мертва
Зрікається і
серцем і чолом…
У прощену неділю
впала долу,
Простіть нас
браття, миленькі, простіть…
За Україну -
зранену і голу…
За Вас не впала
і за Вас стоїть!
Ведучий.
Ще
довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а
ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця
подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Ці події
навіки закарбувалися в серцях, душах та в історії нашої Батьківщини, єдиної,
неподільної, соборної України. З початку Революції Гідності з’явилася
необхідність вибороти європейське майбутнє. Довести, що не дарма гинули
патріоти за всю історію існування України. Єдність і свобода робить нас гідними
нащадками наших батьків.
Відеокліп « Присвячується
героям України. Христина Панасюк «Білі лебеді »
Ведуча.
Сьогодні
життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна,
незалежна, осяяна сонцем Україна. Кожен з нас частинка народу. Без усіх нас
немає ні народу, ні історії. І нам творити нову історію держави, що займе
належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті нашої ери
римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять
Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».
Немає коментарів:
Дописати коментар