Цикл уроків за творчістю Івана Франка

Урок № 1

Тема: Іван Франко. письменник, учений, громадський діяч,  багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток україни. Франко - перекладач, публіцист. значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної свідомості. творчість І. Франка в музиці - титан духу й думки. творчість Івана Франка.

Мета: (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: знання основ царин багатогранної діяльності Івана Франка; ключові: навички пізнавальної діяльності; комунікативну: формувати уміння висловлювати судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; емоційну: формування на прикладі життя І. Франка цілісного переконання про можливість досягнення вершин силою духу; громадянську: формування себе як багатогранної особистості, активної громадянської позиції; загальнокультурну: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд.

Тип уроку: формування і розвитку компетентностей

Обладнання: портрет І. Франка, виставка творів письменника, епіграф до уроку, таблиця, ІКТ.

Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий.
П. Загребельний 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

- перевірка присутності учнів

- готовність учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

2.1 Оголошення теми й мети уроку

Епіграфом до нашого уроку взяті слова П.Загребельного «Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий», адже  тема нашого уроку - життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка. Виходячи з даної  теми, давайте визначемо завдання уроку

Орієнтовні відповіді учнів:

-         Ознайомитися з етапами життєвого і творчого шляху письменника;

-         Розглянути тематику творів І.Франка;

-         Визначити, в яких жанрах працював митець.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

3.1. Вступне слово викладача

Віддаючи належне Івану Франкові як громадському діячеві, ученому-літературознавцеві й філософу, критику й теоретику літератури, ми найбільше уваги приділяємо в основному його спадщині — художній творчості, де з винятковою силою виявився характер Франкового обдаровання.

3.2. Розгляд виставки творів письменника

3.3 «Міні-інтерв'ю». Робота в парах («журналіст» — «письменник»)

- Іване Яковичу, де Ви народилися і коли?

- Народився у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська обл.) у родині коваля 27 серпня 1856 року.

- Де ви навчалися?

- Навчався в початковій школі в с. Ясениця Сільна, потім навчався в школі при василіанському монастирі в Дрогобичі і згодом Навчався у Дрогобицькій гімназії, у 1875 році стаю студентом Львівського університету філософського факультету.

- Назвіть ваші твори та збірки?

- збірка «Баляды і росказы», «Бориславські оповідання», цикл поезій «Думи пролетарія», повісті «Борислав сміється» і «Захар Беркут», збірку «Зів’яле листя», Збірка «Мій Ізмарагд», збірку «Із днів журби», повість «Перехресні стежки», Поема «Мойсей» та інші.

- Як звали вашу дружину?

- Ольга Хоружинська – моя дружина.

Дуже Вам дякуємо за інтерв’ю , бажаємо  творчих злетів та цікавих праць.

3.4 Слово викладача

А зараз ми детальніше розглянемо творчість письменника
Поетична творчість І. Франка

Літературну діяльність І. Франко розпочав поезією, яка посідає значне місце в його біографічній творчості.

Величезне враження справила на нього поезія Т. Шевченка. Під її впливом формується матеріалістичний світогляд письменника, пробуджується інтерес до народної творчості. Перший вірш Франка, що знаменує початок його літературної творчості, — «Народна пісня», написаний у 1873 р. Ранні вірші молодого поета друкувалися протягом 1874–1876 рр. у журналі «Друг» і увійшли до першої його збірки «Баляды і росказы» (1876).

Вірші цієї збірки переважно романтичного характеру. Поет оспівує героїчне минуле («Святослав»), малює образи сміливих, мужніх людей («Рибак серед моря», «Керманич»), реалістичні картини сучасного тяжкого народного життя («Ой чому ж ти мя, тяжко горенько»).

Пізніше друком виходять збірки «З вершин і низин» (1887), «Зів’яле листя» з підзаголовком «лірична драма», яку створював протягом десяти років (1886–1896), «Мій Ізмарагд» (1898), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» («Завжди учень») (1906), «Давнє і нове» (1911), «Із літ моєї молодості» (1914).

Поетична творчіть І. Франка вражає глибиною і багатством ідей, широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм. Своєю творчістю поет стверджує високу ідейність мистецтва, стверджує поезію громадську, народжену в політичній боротьбі, поезію широких соціально-філософських узагальнень.

В основному своєму вірші «Не мовчи», написаному в 1916 р., незадовго до смерті, Франко закликав передову молодь активно боротися проти соціальної неправди, не мовчати, а повстати протии неї: «Хоч би ушам глухим, до німої гори говори!».

Павло Тичина, характеризуючи поезію Франка, говорив: «Він так само, як і Шевченко, ніколи не переставав закликати народ до боротьби проти катів, проти тиранів, і коли прометеїзм Шевченка, згідно з характером його доби, для здійснення своєї програми міг дати в руки поетові лише селянські повстанські коси та ножі, — прометеїзм Франка дав уже ковалевому сину в руки молот робітничий».

Поеми

У поемах І. Франко поглиблює провідні мотиви своєї лірики. Поет підносив актуальні питання з суспільного життя, будив визвольні думки у свого гнобленого народу, оспівував його творчі сили, моральну й духовну велич.

Його поеми умовно можна поділити на чотири групи: реалістично-побутові («Панські жарти», «Наймит», «Сурка»), філософсько-історичні («Іван Вишенський» «На Святоюрській горі»), філософські («Смерть Каїна», «Похорон», «Мойсей»), сатиричні («Ботокуди», «Мандрівка русина з бідою» та ін.). Окремі теми Франко опрацьовує і в поемах, і в прозових творах та в наукових студіях, наприклад: поема «Рибак» і оповідання «Рубач», поема «Похорон» і оповідання «Поєдинок», поема «Панські жарти» і стаття «Панщина та її скасування 1848 року», поема «Іван Вишенський» і низку наукових праць про цього видатного українського письменника.

Прозові твори

Прозові твори І. Франка — одне з найвидатніших явищ української класичної літератури. За тридцять три роки він написав близько ста десяти різного розміру прозових творів: повістей, оповідань, нарисів.

Матеріали для своїх творів письменник черпав безпосередньо з життя або з цілком достовірних документальних джерел. У листах і статтях Франка є чимало свідчень того, як не раз справжні події служили йому основою для написання творів. Письменник писав: «Ті «неприродні» образи — іменно не витвір моєї фантазії, а взяті мною живцем, майже дослівно чи то з усних оповідань очевидців… або з друкованих пам’ятників».

Глибоко вивчаючи народне життя, Франко вважав своїм обов’язком відображати його таким, яким воно було насправді, аналізуючи і типізуючи факти дійсності відповідно до своєї революційно-демократичної тенденції.

Надаючи перевагу змісту, Франко водночас ставив високі вимоги щодо художньої форми твору. Його проза, різноманітна за своїми жанрами, надзвичайно багата художніми засобами і в зображенні характерів, і в описі різних верств суспільства, і в змалюванні картин природи.

Одним із перших в українській літературі І. Франко зобразив широкі картини праці, показав працю шахтарів, селян, лісорубів, мулярів, вуглярів тощо. Переживання, настрої, уподобання і прагнення його героїв тісно пов’язані з умовами їх життя й праці.

Письменник проникливо розкривав внутрішній світ своїх героїв, психологію представників різних суспільних верств.

У змалюванні природи Франко користувався не тільки зоровими враженнями, а й усією гамою почуттєвих образів. Він один із перших в українській літературі дав зразок виробничого й міського пейзажу.

Мова творів дуже багата лексичним складом, фразеологією. В основу її лягла загальноукраїнська літературна мова й народна розмовна мова карпатського підгір’я. Для відтворення певного колориту письменник використовував також діалектизми.

Як і в поезії, у прозі І. Франк був реалістом. Він виявляв особливу увагу до соціальних конфліктів, колізій, глибоко розкривав характери героїв. Це й зумовило силу, життєвість, переконливість його творів.

3.5 Робота за таблицею

«Драматургія Івана Франка»

(таблиця на проекторі, учні записують її в зошити)

№	Тематика творів	Приклади
1	Робітнича тематика	Цикл «Борислав». Повість «Борислав сміється»
2	Селянська тематика	«Вугляр», «Лесишина челядь». «Добрий заробок», «Ліси і пасовиська»
3	Оповідання про дітей та школу	«Малий Мирон», «Олівець», «Грицева шкільна наука», «Отець-гуморист»
4	Тюремні оповідання	«На дні», «Панталаха», «До світла», «В тюремнім шпиталі»
5	Сатиричні оповідання	«Свиня», «Опозиція», «Доктор Бессервіссер», «Історія кожуха», «Свинська конституція». «Чиста раса»
6	Історична тематика	«Захар Беркут», «Хмельницький і ворожбит», «Великі роковини»
7	3 життя інтелігенції	«Лель і Полель», «Борис Граб», «Для домашнього огнища», «Основи суспільності», «Перехресні стежки»

І. Франко був не тільки великим поетом, прозаїком, а й драматургом. Його драматичні твори є визначним вкладом у розвиток реалістичної української драматургії другої половини ХІХ ст. у цьому жанрі він виступив як великий новатор драматичної форми, знавець театрального мистецтва й палкий борець за розвиток народного українського національного театру.

У статті «Руський театр» (1893) письменник надає великого значення театральному мистецтву як літературному засобові виховання народних мас, як засобові відображення історії життя народу, його культури, боротьби і прагнень. Разом із тим театр повинен своїм променем мистецтва вказувати шлях народним масам до дальшого культурного розвитку і розв’язування насущних соціальних і національних проблем. Франко викриває застій українського театру в Галичині й накреслює широку программу розвитку народного театрального мистецтва.

Драматургічна творчість Франка в основному припадає на дев’яності роки ХІХ ст. Одначе він ще на зорі своєї літературної діяльності під впливом «Слова о полку Ігоревім» написав історичну драму «Три князі на один престол» (1874), а роком пізніше «Славой і Хрузош» (драма залишилась незакінченою).

Найвизначнішими творами є «Украдене щастя», «Сон князя Святослава», «Рябина», «Учитель».

І. Франко і народна творчість. Дослідник народнопоетичної творчості

Багатогранна діяльність І. Я. Франка-фольклориста розпочалася із збирання та записування художніх народних творів, насамперед пісень та приказок, які серед усіх народнопоетичних скарбів чи не найсильніше його приваблювали. І не дивно: в особі Франка органічно зливались інтереси поета і вченого. Його захоплювала краса народної пісні, її тонкий ліризм і тональне багатство; у приказках та прислів’ях учений знаходив скарби істинної народної мудрості. Усі жанри народної творчості були для І. Франка цінним джерелом, що допомагало пізнавати, осмислювати й реалістично відображати життя трудових мас.

Протягом усього свого життя він займався записуванням, систематизацією і публікуванням народнопоетичних творів. Усе це давало йому величезний матеріал для наукових досліджень і всебічно збагачувало його як письменника.

Фольклор у художній творчості І. Франка

Психологізм і ліризм народної пісенності, які так глибоко вражали І. Франка ще в дитинстві, пов’язані з його ніжною любов’ю до матері, з її «сумненькою піснею», які так відлунювали в його серці, сповненім кохання до О. Рошкевич, у часи написання «Лесишиної челяді», — уперше знайшли яскраве творче засвоєння в образі Анни. Пізніше психологізм народної пісні й глибокі особисті переживання поета стали поштовхом до створення чудового жмутку «Зів’ялого листя», натхненних рядків про пісню в оповіданні «Дріада», у вступі до поеми «Мойсей» та ін.

Народна творчість, будучи складовою частиною того вогню, запас якого Франко ще дитиною взяв від трудових мас, уже в ранній період його літературної діяльності пробивалася яскравим променем крізь густі нашарування галицької літературної традиції, що тяжіла над Франком-початківцем.

Усебічне й постійне засвоєння у творчості І. Франка народнопоетичних надбань художнього слова трудових мас впливало й було обумовлене самою реальною дійсністю, яку відображав письменник, його суспільною діяльністю й естетичним світоглядом.

ІV. Підсумок уроку

4.1 Сформулювати запитання за темою уроку й поставити його однокласнику.

4.2 Перегляд відеоролику  (робота з блогом вчителя  mykrolevets.blogspot.com)

4.3 Кроссенс

По периметру:
1-2. Народився в сім'ї коваля. Це мало вплив на його подальшу творчість.
2-3. Бере участь у громадсько-політичній діяльності. Тому багато публікується в газетах.
3-6. Вирушає в подорож Україною для агітації простих людей.
6-9. У подорожах збирає матеріал для літературної діяльності, в якому знаходяться відголоски народної творчості.
9-8. Пише різними мовами: українською, російською, болгарською, польською тощо. Також перекладає чужі твори.
8-7.  І.Франко – вчений, має безліч робіт з різних наукових галузей: мовознавства, історії, фольклористики.
7-4. Має величезну кількість робіт і публікацій, які відіграють значну роль для розвитку країни та її народу.
4-1. В своїй творчості він описує  красу і багатогранність Батьківщини, культуру, традиції, працелюбність і силу свого народу.

По хресту:
2-5. Іван Франко має безліч публікацій, книжок тощо.
6-5. Був у пошуку нових ідеї та думок.
8-5. Відомий у всьому світі.
4-5. Відіграє значну роль у розвитку української та світової літератури.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника О.М.Авраменко, В.І.Пахаренко ст. 101-109 (4-6 балів)

2. Скласти тестові завдання з теми «Життєвий і творчий шлях І. Франка». (7-9 балів)

3.  Зробити презентацію за життєвим і творчим шляхом письменника (10-12 балів)

Урок №2

Тема: лірика збірки Івана Франка «З вершин і низин». загальне уявлення про композицію збірки, творчість великих майстрів відродження, символ вічної жіночності, материнства, краси, суперечки про роль краси і користі («сікстинська мадонна»). Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» (замість пролога)) - титан духу й думки. творчість Івана Франка

Мета: (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: знання композиції збірки „З вершин і низин”, пояснення назви основних віршів збірки, характеристика образу „вічного революціонера”, аналіз поетичних текстів, висловлення власної думки про актуальність поезії для сучасності; розрізнення засобів художнього увиразнення в поезіях; ключові: комунікативну: навички роботи в групі, уміння дискутувати з приводу порушених проблем; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію; емоційну: формування переконання за будь-яких обставин залишатися з народом, його цінностями.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: круглий стіл.

Обладнання: відеоролик, портрет письменника, книжкова виставка, аудіозапис "Вічний революціонер" на музику М.Лисенка, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.            Організаційний момент.

II.            Актуалізація опорних знань.

2.1.         Давайте згадаємо усі грані діяльності І Франка

·         письменник,

·         критик,

·         перекладач,

·         журналіст,

·         соціолог,

·         фольклорист,

·         етнограф,

·         історик,

·         філософ.

2.2.         Що ми знаємо про обсяг творчої спадщини І.Франка?

(На Україні в 50 -60-х роках було здійснено 20-томне видання творів І. Франка, в 70 -80-х - 50-томне. Франку належать понад п'ять тисяч творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ п'ятдесят томів — лише третина написаного.

III.            Оголошення теми, мети уроку.

IV.            Мотивація учнів.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

М.Рильський

Ці слова українського класика ХХ століття відображують філософську проблему співвідношення красивого і корисного, яка хвилювала людство в усі часи.

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, як розв’язав цю проблему І.Франко у збірці "З вершин і низин". Для цього ми зібрали за круглим столом літературознавців, політологів, філософів, мистецтвознавців, мовознавців.

V.            Засвоєння нових знань.

Звернімося до думки давніх філософів.

Повідомлення 1:

Сократ – син скульптора Софроніска і повитухи Фенарети, народився близько 469 до н. е. в Афінах. В ранні роки навчався у батька обробки каменя і навіть вважався здібним скульптором, проте скоро покинув батьківську майстерню, аби навчатись риторики та софістичної мудрості в освіченого афінянина Критона.

Попри те, що Сократ не був самоучкою, а здобув гідну освіту, все своє життя він задовольнявся малим і тільки найбільш необхідним, до того ж ніколи не брав грошей з учнів за навчання (чого дружина Сократа Ксантіппа не розуміла), жив у простих, аскетичних умовах.

Сократ схилявся до думки, що прекрасне тотожне корисному і при визначенні прекрасного слід враховувати чинник доцільності. Він вважав, що прикрашений щит не може бути прекрасним, тому що не захищає воїна, а простий, не прикрашений щит, прекрасний – він захищає життя воїна.

Ця проблема хвилювала і першого українського філософа Григорія Сковороду. Краса була для нього атрибутом невидимої матерії, її доцільності та довершеності, тоді як зовнішня краса речей – це лише примарна тінь, що сама по собі не дає насолоди. Саме тому він схильний визнавати передусім красу нерукотворної, незайманої природи з її ритмами і пропорціями й ідеалістично заперечувати красу природи, перетвореної людиною відповідно до своїх потреб. У людському житті він також вважав прекрасними ті вчинки, які відповідають природним нахилам людини, смішними – прояви несродності.

Викладач:

Звернімося тепер до збірки І.Франка "З вершин і низин". Ця поетична книга засвідчила, що у літературу прийшов мужній поет-громадянин, якому боліли кривди свого уярмленого, роздертого ворожими кордонами народу.

На час виходу збірки – 1887 рік – Франко був уже відомим громадським діячем, знаним письменником і ученим, твори якого читали й перекладали в Києві, Петербурзі, Варшаві, Відні. У цій збірці вміщено значну кількість поезій першого десятиліття літературної діяльності письменника.

"З вершин і низин" – яскравий зразок громадянської лірики. Щоб краще зрозуміти ідейне звучання Франкових творів, давайте згадаємо, які суспільно-політичні погляди мав автор.

Повідомлення 2:

Світоглядні й політико-ідеологічні переконання І. Франка формувались в умовах зростаючого руху трудящого селянства проти соціального й національного гноблення. Стимулом для його кипучої й різнобічної діяльності була любов до свого народу, за кращу долю якого він боровся все своє життя. У статті «Дещо про себе самого» читаємо: «Як син українського народу, вигодуваний чорним селянським хлібом, працею твердих селянських рук, почуваю обов'язок панщиною всього життя відробити ті шеляги, які видала селянська рука на те, щоб я міг видряпатись на висоту, де видно світло, де ясніють вселюдські ідеали». Значний, а може й вирішальний вплив на його політичні переконання, на світогляд у цілому мав Т. Шевченко. Великою мірою саме завдяки цьому в нього виробилося негативне ставлення до політичної системи Російської імперії, до того становища, в якому перебував український народ під тиском соціального й національного гноблення.

І. Франко глибоко знав історію української культури, високо поціновував доробок прогресивних діячів російської культури, добре був обізнаний і з європейською культурною та науково-філософською традицією.

Він надавав великої ваги розвиткові української культури: мережі шкіл, преси, що відстоює «стяг національності», національної мови, письменства, народної освіти. Особливо дбав він про національну мову. Франко боровся за досягнення Україною політичної самостійності. Крилатими стали слова великого гуманіста про те, що не може бути вільним народ, який пригноблює інші народи. Він закликав до боротьби за загальнолюдські, а отже, національні права.

Викладач:

Франко у "Передньому слові" до збірки пише: "Укладаючи матеріал для сеї книжки, я покинув думку про хронологічний порядок, зовсім не пригожий в книжці так різномастого змісту, котрій, проте, хотілось мені придати яку–таку артистичну суцільність". Збірка складається з семи великих розділів, які умовно розподіляємо тут на дві нерівні частини. У перших трьох розділах — "De profundis", "Профілі і маски" та "Сонети»" — зібрано ліричні твори, в чотирьох останніх — "Галицькі образки", "Із жидівських мелодій", "Панські жарти" та "Легенди" — твори епічні.

Відкриває збірку вірш "Гімн" (Замість прологу).

·         Виразне читання твору.

Вічний революціонер —

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, —

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськiї тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, —

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революціонер —

Дух, наука, думка, воля —

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

Аналіз поезії:

1.     Хто є головним героєм твору?

Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.

2.     Як тлумачиться слово революціонер у словнику?

революціонер; ч. (фр.) 1. Активний учасник революційного руху, діяч революції. 2. Той, хто здійснює переворот у тій чи іншій галузі знання, в техніці, мистецтві тощо.

3.     У вірші Франка революціонер конкретна особа, чи абстрактний образ?

4.     Визначте художній засіб "вічний революціонер", поясніть його.

5.     Знайдіть у тексті діалектні слова і форми, не притаманні сучасній мові. Як, на вашу думку, вони ускладнюють сприймання вірша?

Діалектні слова(від грец. διάλεκτοζ —говір, наріччя) — це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами.

6.     Скільки разів у тексті твору вжиті дієслова, яка їх роль?

7.     Знайдіть антитези у творі. Яку роль вони відіграють?

(Вічний революціонер — тюремні царські мури; зла руїна — лавина; пітьма поля — день, що народжується), які відтіняють контрасти тогочасного суспільства і підкреслюють непримиренність і гостроту класової боротьби в ньому).

8.     Поясніть значення слова гімн.

ГІМН, у, чол.

1.     Урочиста пісня, прийнята як символ державної або класової єдності.

2.     перен. Захоплена хвала кому-, чому-небудь.

Покладений на музику Миколою Лисенком цей твір стан національним гімном українців.

·         Прослуховування аудіо запису.

Отже, тема вірша: показ "вічного революціонера" як втілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості.

Ідея: заклик, звернений до мільйонів пригноблених і скривджених, “Не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі”.

І.Франко, як людина високоосвічена, був добре обізнаний із шедеврами світового живопису. Він був дуже вражений картиною Рафаеля "Сікстинська мадонна".

Повідомлення 3.

Як відомо, Рафае́ль Са́нті - Великий майстер Високого Відродження. Син художника, поета-гуманіста, про який ми знаємо небагато. Рафаель Санті рано досяг вищих почестей. Римський папа хотів увінчати його небувалою для живопису нагородою, і тільки передчасна смерть завадила Рафаелю стати кардиналом.

Але головною своєї вершини він досяг в області живопису, ставши Великим майстром Високого Відродження. Картина «Сікстинська мадо́нна» знаходиться в Галереї старих майстрів у Дрездені, придбана у 1754 році з П'яченци Августом III Фрідріхом за близько 20 000 цехінів (70 кг золота). РЄ одним з найвідоміших творів італійського Ренесансу. Виконана ця картина близько 1512—1514 років на замовлення церкви святого Сікста у П'яченці, звідси і її назва. На картині зображені Мадонна з немовлям в оточенні папи Сікста II і Святої Варвари по сторонах і з двома ангелятами, що дивилися знизу вгору на сходження Бога. Фігури утворюють трикутник. Розкрита по сторонах завісу зайвий раз підкреслює геометричну продуманість композиції. Це один з перших творів, в якому глядач незримо виявляється вписаний в композицію: здається, що Мадонна спускається з небес прямо назустріч глядачеві і дивиться йому в очі. В образі Марії гармонійно поєднані захват релігійного з такими загальнолюдськими переживаннями, як глибока материнська ніжність і окремі ноти тривоги за долю немовляти.

Рафаель зупинив вічний рух матері , що приносить свою жертву , свого сина в ім'я майбутнього - символ вищої краси і жертовної материнської любові.

Іван Франко своє захоплення цим шедевром висловив у сонеті "Сікстинська мадонна". Давайте згадаємо визначення сонету.

Сонет (від італійського Sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: два чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням і два тривірші (терцети).

·         Виразне читання твору.

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О глянь на мене зі своєї висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя — не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно — тут, на полотні.

Аналіз поезії:

1.     Поясніть значення слова мадонна.

МАДОННА, и, жін. У католиків — назва матері Христа; богородиця.

2.     Яким постає перед читачам образ мадонни ?

·         Чому це слово пишеться з подвоєнням н?

Богиню, «райська рожа» (Рожа, -жі, ж. - Роза, Rosa centifolia, троянда).

3.     Які художні засоби використовує автор для створення цього образу?

Лице небесне (інверсія), райська рожа (епітет), чтить вічно (інверсія).

4.     Якими словами підкреслена цінність шедевра Рафаеля?

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно — тут, на полотні.

5.     Визначте ідейне звучання сонету.

(Краса мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна. А справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна» — вічне).

VI.            Закріплення знань.

Пропоную вашій увазі кліп "Пісня про матір". Автор слів український поет ХХ ст. Борис Олійник, музика Ігоря Поклада, виконує Таїсія Повалій.

·                     Перегляд кліпу.

·                     Що спільного між цією піснею і сонетом "Сікстинська мадонна"?

(Тема краси материнства, поклоніння перед жінкою-матір'ю, утвердження вічної краси жінки).

VII.            Підсумок уроку

Отже, повернемося до нашого проблемного питання: як розв’язана проблема корисного і красивого у збірці "З вершин і низин"?

"Гімн"

Образ вічного революціонера

корисне

красиве

Дух, наука, думка, воля дає людині максимальні можливості для самореалізації й служіння на користь суспільству.

Вічний революціонер прагне здобути своєму народові кращу долю.

"Сікстинська мадонна"

Образ жінки-матері, Богородиці

корисне

красиве

Жінка дає життя дитині, бачить призначення своєї дитини в служінні людям, суспільству.

Жінка завжди красива у материнстві.

VIII.            Домашнє завдання.

1.     Довести, що "Сікстинська мадонна" – сонет.

2.     Підготувати повідомлення про коханих жінок І. Франка

3.     Вивчити поезію напам’ять (на вибір).

Урок № 3

Тема: місце любовної теми у творчості І. Франка. поетична збірка «Зів'яле листя». автобіографічні мотиви у збірці «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені у сні»,  широка гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання - титан духу й думки. творчість Івана Франка

Мета: (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: поглиблені знання про поетичну збірку І. Франка „Зів'яле листя” та поезій на любовну тему, навички аналізу ліричних творів, визначення цінності, відкрити світ почуттів і пристрастей, створених поетичним словом великого майстра; читацьку: удосконалення навичок виразного читання; ключові навички пізнавальної діяльності; комунікативну: уміння працювати в групах, показати свої уміння й дослухатися до думки колективу; висловлювати власні враження від прочитаного; аргументувати, доводити її; розвиток комунікативних умінь; вміння поважати думку кожного; загальнокультурну: виховання усвідомлення того, що любов — найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти і цінувати, естетичну: культуру почуттів, естетичний смак, любов до поезії.

Теорія літератури: інтимна лірика, лірична драма.

Обладнання: портрети І.Франка, Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської, тексти ліричних творів, аудіозапис пісні «Час рікою пливе» на слова І.Франка, мультимедійна презентація, літературознавчий словник, ІКТ

Тип уроку: урок аналізу художнього твору з впровадженням інтерактивних технологій.

Епіграф уроку:

Любов – це те, що буде вічно,

І ні початку, ні кінця.

Іван Франко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

- перевірка присутності учнів

- готовність учнів до уроку

ІІ. Вступне слово викладача,  емоційне налаштування

Урок у нас сьогодні незвичайний. Упевнена, що працювати ви будете творчо, креативно, продемонструєте свої найкращі здібності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Пропоную прослухати пісню «Час рікою пливе» Можливо, для когось її слова будуть знайомими. (робота з блогом mykrolevets.blogspot.com)

3.1 Питання до класу
-  Ваше враження?Що вас здивувало?  (Дуже незвично, здорово,  несподівано, (діти відмічають, що це пісня на слова І.Франка ).

І знову Франко, знову відкриття і сьогодні ми будемо відкривати нові грані творчості поета.

        - Що ви знаєте про І.Франка? (Титан праці, видатний письменник, учений, публіцист, видавець, перекладач, активний громадський діяч. Письменник мав великий дар – уміння промовляти не лише до своїх сучасників, а й до наступних поколінь).

4.1Слово викладача

         М. Коцюбинський зазначав: “Людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою, самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного.”

          Іван Франко – геніальний поет, громадський діяч, але він ще й просто чоловік. Чоловік зі своїми переживаннями і радощами серця, який прагнув земного – любові. Та його любов перетворилася на неземне страждання.

VІ. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми познайомимось з іншим Франком – глибоким ліриком, співцем кохання на основі збірки «Зів'яле листя», тож давайте поставимо завдання нашого уроку

Орієнтовні відповіді учнів:

-         Розкриємо світ почуттів, які автор покалав в свої поезії;

-         Осмислимо події з життя поета, які наштовхували його до написанння того чи іншого твору;

-         Розглянемо збірку «Зів»яле листя»

-         Зробимо аналіз поезій, зокрема визначимо художні засоби, використані автором в творах.

4.1 Оголошення епіграфа уроку

          Епіграфом до уроку послужать слова І.Франка: «Любов – це те, що буде вічно, і ні початку, ні кінця».

          Ви вже діти дорослі.  Хтось уже закохувався, у когось усе ще попереду.  Кожен має свою відповідь на питання: «Що означає любити?» 

4.2Проблемне питання: Що означає любити?  Що є кохання для І.Франка?

V. Актуалізація опорних знань

5.1Робота з літературознавчим словником (повторення)

У центрі нашої уваги на сьогоднішньому уроці інтимна лірика І.Франка.

   Інтимна лірика (від лат. intimus — «найглибший», «потаємний») — умовна назва ліричного твору, у якому панівний мотив - любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають «любовною».

    Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця.

VІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

6.1 Слово викладача

        Протягом десяти років І. Франко пише цілий ряд інтимних поезій, які об'єднує у поетичну збірку «Зів'яле листя», що з'явилася друком 1896 р. Поет дає  їй підзаголовок «Лірична драма». Це словосполучення засвідчує поєднання у творі елементів лірики і драми.

6.2 Робота з літературознавчим словником (повторення)

·        Лі́рика (грец. lyrikós— лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із родів художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

·        Дра́ма (грец. drama— дія) — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії.

6.3 Робота з таблицею 

Звернімо погляд до таблиці і пригадаємо ознаки, які властиві драмі й ліриці.

Драма ·        драматичний конфлікт; ·        художнє відтворення подій повсякденного життя; ·        закінчення драми найчастіше нещасливе для головного героя; ·        викриття і засудження недоліків у характері персонажів.

Лірика ·        висока емоційність, схвильований тон розповіді; ·        зображення людини через відтворення її переживань; ·        інтенсивне використання образотворчих засобів.

6.4 Робота в групах

Заздалегідь учні об’єднані в три групи, кожна з яких готувала інформацію про жмутки збірки «Зів’яле листя»

1.    Учень-доповідач

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із основ

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

До першого «жмутку» входить 20 поезій, які І.Франко створював упродовж семи років: з 1886 по 1893 р.

Ліричного героя переповнюють почуття радості зустрічі з коханою і гіркота розлуки, надія, що кохана відповість взаємністю. Він кохає і від того почуває велике щастя. Ліричний герой обіцяє:

Я понесу тебе в душі на дні.

Облиту чаром свіжості й любові,

Твою красу я переллю в пісні…

Але незабаром приходить розчарування від нерозділеного кохання.

Учні І групи зачитують тексти поезій

1 учень

Не знаю, що мене до тебе тягне,

Чим вчарувала ти мене, що все,

Коли погляну на твоє лице,

Чогось мов щастя й волі серце прагне

І в груді щось метушиться, немов

Давно забута згадка піль зелених,

Весни і цвітів, – молода любов

З обійм виходить гробових, студених

2 учень

За що, красавице, я так тебе люблю,

Що серце тріпаєсь в грудях несамовито,

Коли проходиш ти повз мене гордовито?

За що я тужу так, і мучусь, і терплю?

 Виразне читання поезії «Безмежнеє поле…» та її аналіз

Безмежнеє поле в сніжному завою,

Ох, дай мені обширу й волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною

І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень, утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

        У чудовій метафорі «Безмежного поля в сніжному завою» втілено образ людського життя, зимовим холодом підкреслено самотність ліричного героя, який прагне звільнитися від нерозділеного почуття, адже в його серці «нестерпнії болі». У поезії ми бачимо алегоричний образ коня, який є символом лицарської волі, надії, мрії, життєвого стрижня, оптимізму. Ліричний герой звертається до нього:

Неси ж мене, коню, по чистому полю,

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень, утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває. 

           Мотив утечі підкреслює одинокість, сум героя, який прагне втекти від себе і свого горя, у такий спосіб вгамовуючи свої пристрасті. Тому його ваблять рух, інший простір — простір серця, яке ніяк не може вгамуватися.

 Перший жмуток було присвячено Ользі Рошкевич (портрет на дошці)

               Ольга Рошкевич, донька одного руського панотця. У 1874р. І.Франко познайомився з нею. Драма їхнього кохання була типовою для того часу. Вони кохали одне одного. Але... У 1877 році Франка було заарештовано. Отець Михайло, батько Ольги, наполягав на розриві їхніх стосунків. Тому вона залишила родину, але все-таки вимушена була вийти заміж за богослова Володимира Озаркевича. Дізнавшись про одруження Ольги, Франко дуже захворів.

Презентація сенкану (Сенкан сторила американська поетеса Аделаїда Крепсі. Її надихнули японські жанри хоку і танку, і вона вирішила поєднати ці два жанри і створити новий, який назвала сенкан. Сенкан складається з 5 рядків і 22 склади.)

Ольга

Ніжна, невинна.

Вчарувала, збудила, розпалила.

Несміла, як лілея біла.

Весна.

2 Група

1.    Учень-доповідач

Цвітко осіння,

Бита сльозою, -

Чом тяжкий мені

Жаль за тобою?

До другого «жмутку» входить 20 поезій, які були написані Іваном Франком протягом 1895 року.

          Другий «жмуток» збірки «Зів’яле листя» написаний в основному у народнопісенній манері, і багато поезій стали улюбленими піснями та романсами.

Слово вчителя

    М. Коцюбинський писав:

«Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові

боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв…  Взагалі Франко – лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику».

 Виразне читання поезії учнем «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько – колюче терня?

Чом твої устонька – тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх – для мене скрута,

Серце бентежить, як буря лют

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу

Аналіз :

Вигук (ой) Поетичне звертання (дівчино) Риторичні питальні та окличні речення. Зменшено-пестливі слова (устонька, серденько) Постійні епітети (ясная зоре, буря люта). Анафора (чом, чом). Фразеологізми (загублю душу)

Метафори (дівчина — з горіха зерня; устонька — тиха молитва) Антитеза (радощі, горе)

Другий жмуток присвячений Юзефі Дзвонковській

          У 1883 році Франко був у Станіславі і познайомився там з Юзефою Дзвонковською. Ця вродлива, розумна дівчина справила на Франка сильне враження. Він покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Франко звернувся до її матері, просячи руки, та отримав відмову. Він пояснював це аристократичним походженням, гордістю дівчини. Однак згодом з’ясував причину відмови дівчини: вона була хворою на сухоти.

Презентація сенкану

Юзефа

Горда, сумна.

П'янила, надихала, відмовила.

Таємна, недоступна, мов святиня.

Осінь

3 група

1. Учень-доповідач

Явилась третя – женщина чи звір?

        Це була Целіна Журовська, в яку І.Франко був закоханий багато літ. Він сам писав про неї так: «Я пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших десять літ...» На початку 1890 р. Целіна виїхала зі Львова, а за декілька місяців у газеті «Львівський кур’єр» з’явилося оголошення про одруження панни Журовської. Франко вирішив, що мова йде про Целіну. Але у 1896 році вона знову з’являється у Львові. Була неодруженою, але невдовзі взяла шлюб із Здіславом Зигмунтовським.

      Поезії третього «жмутку» – це пекельні переживання ліричного героя, викликані жорстокими умовами життя та нещасливим коханням, що довели його до відчаю. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів'яле листя своїх пісень, щоб воно щезло безслідно. Ліричний герой осягає увесь біль нерозділеного почуття, він внутрішньо спустошений і бзсилий.  Це найсумніший, зимний «жмуток».

       У вірші «Тричі мені являлася любов» ми можемо відшукати її портрет і переживання автора. «Глядиш на неї – і очам приємно, впивається її красою зір. Та розум страх бере, душа холоне.»

       Автор використовує яскраві  епітети та  порівняння, описуючи її:  Іскри – яркі, страшні, солодкі, мелодійні; женщина – звір; дух мій – у сіті птах; страх бере – душа холоне).

Презентація сенкану

Целіна

Холодна, байдужа.

Доглядала, надихала, лицемірила.

Найтайніший порив, що п'янив.

Зима.

6.5 Доповнення вчителя

         Діти, у збірці ми бачимо трьох жінок, три кохання поета. Але ж Іван Франко був одруженим чоловіком.

        Жінка, що була поруч (за висловом Р. Горака) — Ольга Хоружинська — не увійшла в число «трьох». Стосунки подружжя Франків були складними. Однак знову ж. Четверо прекрасних дітей, вихованих цим подружжям великою мірою компенсують «ту серцеву недостатність», на яку воно страждало.

6.6  Бесіда з учнями

-         Чи був щасливим Іван Франко?

-         Чи можемо ми визначити, якій саме жінці Іван Франко присвятив збірку «Зів’яле листя»?

Орієнтовна відповідь

1.    Можна, звичайно ж, судити, можна висувати різні «альтернативні версії», однак... чи потрібно?

2.    Та хіба складає різницю — чиї то уста і чиї оті очі? Адже ними зазирає у душу кожного єдина любов поета. Скільки б мільйонів разів вона не являлась — Вона — завжди одна. Та, від якої квітнуть сади, загораються зорі й оживає Поезія... 

6.7 Заключне слово викладача, перегляд презентації

"Зів'яле листя" — одна з найкращих збірок інтимної лірики у світовій літературі, яку Іван Франко наповнив не тільки своїми почуттями, а й усим тим, що є в нашій мові найніжнішого, найсердечнішого.

Перегляд презентації .

VІІ. Підсумки уроку

7.1 Проблемне питання:

Повертаючись до епіграфу уроку: «Любов – це те, що буде вічно, і ні початку, ні кінця» Що ж означає любити?  Що є кохання для І.Франка? (відповіді учнів).

7.2 Випереджувальне завдання

         Щоб вас зацікавити твором Івана Франка «Украдене щастя», який ми будемо вивчати на наступному уроці позакласного читання, пропоную переглянути буктрейлер за цим твором (відео) (робота з блогом  mykrolevets.blogspot.com)

7.3 «Кроссенс»

Тлумачення

1.    Молот, ковадло – кузня – батько – перша школа;

2.    Клас – аудиторія – викладач, писав про школу;

3.    Дитина – сміх – дитяча тематика, можливий варіант – «Бористав сміється»;

4.    Листя – збірка «Зів'яле листя»;

5.    І.Я.Франко;

6.    Картина «Сікстинська мадонна» - сонет «Сікстинська мадонна»;

7.    Скеля – вірш  «Каменярі»;

8.    Птах, беркут – повість «Захар Беркут»;

9.    Хмари – воля , Бог, релігійна тема .

VІІI. Домашнє завдання

-         Прочитати драму Івана Франка «Украдене щастя»;(всі учні)

-         Зробити цитатну характеристику головних героїв; (7-9 балів);

-         Написати творчу роботу (жанр будь-який) за темою Як би повели себе чоловіки „Украденого щастя”, коли б вони помінялися місцями з жінками?

ІХ. Оцінювання учнів

Урок №3

Тема: поема "Мойсей" - один із вершинних творів І. Франка. проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті. Пролог до поеми - заповіт українському народові.

Мета: (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: знання філософських мотивів, місця поеми у творчому доробку І. Франка; розуміння специфіки сюжетних ліній, ідейного значення прологу, найнапруженіших моментів поеми; читацьку: виразне та вдумливе читання твору; ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички роботи в групі; спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; участь у дискусії щодо порушених проблем; інформаційну: навички систематизування отриманої інформації та самостійного її здобуття; навички роботи з книгою; загальнокультурну: естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд; висловлення суджень про те, як виховувати в собі риси відповідальності, мужності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; громадянську: висловлення власної позиції щодо ролі провідника нації в долі народу та роздуми про майбутнє, усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: епіграф до уроку, текст поеми «Мойсей», тестові завдання.

«Мойсей» Франка — це заповіт українському народові.
О. Білецький

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

- перевірка присутності учнів

- готовність учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблема народу та вождя — загальнолюдська й споконвічна, як і проблема вибору. Народ, який хитається між двома силами переживає глибоку драму. Тривалою неволею в людях була витравлена ідея вільного, незалежного життя. Задоволення плотських потреб — така сутність буття, позбавленого свободи й духовності. Але чи достатньою є для повнокровного життя народу чиста ідея, що спирається лише на глибоку віру? Це та багато інших питань ми розглянемо на сьогоднішньому уроці, глибше знайомлячись із вершинним твором І. Франка «Мойсей».

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні на уроці ми розглянемо одну з вершин творчості Івана Франка, поему «Мойсей», перегорнемо сторінки твору, який не втрачає актуальності сьогодні, хоч написаний майже сто років тому.

Отож давайте визначемо завдання сьогоднішнього уроку.

Очікувані відповіді учнів

-         розкрити зміст і духовне багатство поеми, пояснити біблійну основу сюжету

-         з’ясувати композиційне та ідейне значення прологу як духовного заповіту українському народу

-          розглянути монументальність образу народного поводиря і пророка

-         дослідити, як трактували його художники і скульптори, порівняти образи Мойсея (біблійного, героя твору та самого автора, у творах мистецтва)

ІV. Актуалізація опорних знань

4.1. Тестові завдання

1. Який підзаголовок збірки «Зів’яле листя»?

А Лірична пісня
Б лірична драма
В лірична поезія.

2. Протягом скількох років І. Франко створював збірку «Зів’яле листя»?

А 1886–1896
Б 1887–1897
В 1886–1895.

3. Скільки жмутків мала збірка «Зів’яле листя»?

А Два
Б три
В чотири.

4. Назва статті О. Корнійчука.

А «І. Франко»
Б «Великий митець»
В «Великий Каменяр».

5. До якого жмутку збірки «Зів’яле листя» належить поезія «Червона калино, чого в лузі гнешся?»?

А До першого
Б до другого
В до третього.

6. Яким композитором покладена на музику поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»?

А А. Кос-Анатольським
Б М. Лисенком.

7. У якій поезії І. Франка звучить мотив утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання?

А «Безмежнеє поле в сніжному завою»
Б «Хоч ти не будеш квіткою цвісти»
В «Чого являєшся мені у сні?».

8. З якої поезії слова: «Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?»?

А «Червона калино, чого в лузі гнешся?»
Б «Тричі мені являлася любов»
В «Безмежнеє поле в сніжному завою».

9. У якому році вийшла збірка поезій «Мій Ізмарагд»?

А 1897 р.
Б 1898 р.
В 1896 р.

10. До якого циклу входить поезія «Декадент»?

А «По селах»
Б «До Бразилії»
В «Поклони».

11. До якої збірки увійшла «Легенда про вічне життя»?

А «Мій Ізмарагд»
Б «З вершин і низин»
В «Зів’яле листя».

12. Що подарувала богиня аскету?

А Срібний горішок
Б діамантовий горішок
В золотистий горішок.

V. Перевірка домашнього завдання

Ідейно-художній аналіз поезії «Декадент».

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

6.1 Вступне слово

Сергій Єфремов в «Історії українського письменства» писав: «І між ліричними поезіями, і між белетристичними та публіцистичними творами Франка, і між його поемами чимало знайдеться таких, що на довгі часи переживуть самого автора. Таким твором є поема «Мойсей».

Це глибокий філософський твір про взаємини вождя й народу на шляху боротьби за кращу долю, що був безпосереднім відгуком поета на події революції 1905 року в Росії.

І. Франко створив багатопроблемний твір, у якому відтворив історичну долю України, підняв проблему духовної єдності народу як основи національного й державного відродження нації. Значною мірою в поемі відображено й долю самого письменника як духовного проводиря українського народу в кінці ХІХ — початку ХХ ст., що не раз у своєму житті зазнавав важливих ударів від своїх співвітчизників.

6.2 Аналіз поеми «Мойсей»

Однією з високохудожніх перлин української літератури є написання в 1905 році глибоко патріотичної поеми Франка «Мойсей», у кожному рядку якої відчувається зболена за стражденну долю України душа автора, його любов, віра й надія на те, що прийде час і наш народ «огнистим видом засяє у народів вольних колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по своїй хаті й по своїм полі». Тобто побудує власну самостійну державу.

Використавши біблійну легенду, поет створив високохудожній філософський твір, в якому висловив погляди на історичну долю свого народу, пов’язуючи її з революційними подіями в Росії. Поет вірить, що волелюбний і талановитий український народ не примириться зі своїм поневоленням, підніметься на визвольну боротьбу і здобуде перемогу: «Вірю в силу Духа і в день воскресний твойого повстання».

У передмові до поеми «Мойсей» Франко писав: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признанного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. (див. додаток)

У пролозі поеми І. Франко немовби стисло формулює її ідею. У хвилюючих, натхненних рядках перед читачем постає історична доля українського народу, його минуле, сучасне й майбутнє. Автор звертається до народу: «Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі». Таким було українство на початку сторіччя: розшматоване, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно не маючи свого ватажка, пророка, не знало, куди і як рухатися.

Пролог написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок у терцині римується з третім, а середній — з першим і третім рядком наступної строфи.

У центрі розповіді в поемі знаходиться постать іудейського пророка Мойсея, якому судилося збудити в людях почуття власної гідності.

Протягом поеми розказана його доля, як від рабства єгипетського увів свій народ у пустелю, як мучили пророка спокуси й сумнів під час нескінченних мандрів пустелею, але єврейський народ дістав бажаного. А пророк залишився забутим і «відіпхнутим» своїм народом.

6.3 Бесіда за змістом поеми «Мойсей»

-         Якими думами сповнений вступ до поеми?

-         Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум?

-         Чим керується Мойсей у своїх діях?

-         У поемі є притча про терен? Кого символізує ця рослина?

-         Чи доречним є порівняння іудеїв з тереном?

-         Яке ваше враження від поеми «Мойсей»?

-         Якими словами у творі сказано, що шлях поступу завжди тяжкий і дається дорогою ціною?

6.4 Образ Мойсея

Поет змальовує Мойсея справжнім народним ватажком. Він був повністю відданий інтересам пригніченого народу, усе життя, силу й здоров’я віддав йому.

Сорок років проводир разом із народом прокладав важкий шлях у пустелі до омріяної країни, де на них чекало щастя й вільне життя.

Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї
І горів, і яснів, і страждав
І трудився для неї.

У своїх вчинках Мойсей керується не так вказівками Єгови, як почуттям великої любові. Навіть гіркі образи й приниження співвітчизників не викликають у ньому злоби й ненависті. І в тяжкі нардом.

Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи не варто було лишитися в Єгипті. За це Єгова суворо покарав його:

А що ти усомнивсь на момент
Щодо волі моєї
То побачивши сю вітчизну
Сам не вступиш до неї.

Але зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї та наміри. Єгошуа, «князь конюхів», продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі.

6.5 Бесіда

-         Кого звинувачує у своїх бідах Мойсей?

-         Якими художніми засобами автор розкриває образ Мойсея?

-         Які риси притаманні характеру Мойсея?

-         Чи є які хиби в Мойсея?

-         Чому смерть Мойсея змусила народ переглянути свої погляди і раптово осягнути Боже призначення?

-         З ким ми можемо зіставити образ біблійного вождя?

-         Чим приваблює вас образ Мойсея?

 6.6 Складання плану-характеристики Мойсея.

 Інші образи поеми

         Центральним образом поеми «Мойсей» є народ-борець. Поет змальовує живу картину побуту народу. Читач чітко уявляє життя табору, звуки журливих пісень. Він проймається сумом, що не вистачає каші для тварин і молока для дітей.

Мойсей порівнює народ із сліпцями, сірими волами, що гнуть шиї в ярмі, з губкою бука, яка довго ловитиме іскру, з бидлом, котре йде в плуг, із здичавілим конем, що летить у безодню з розгону.

У багатьох місцях поеми неважко в образі єврейського племені впізнати український народ. Поет страждає за свій «заму- чений, розбитий» народ, який за століття національного гніту перетворився в купу рабів, які можуть виражати свою злість і незадоволення.

Франко викриває ті ворожі сили, що сіяли в народові невіру в перемогу. Ці сили виведені в образах Авірона й Датана. Вони наказали Мойсеєві мовчати, припинити свої пророцтва, що закликають народ до бунту й до змін, загрожуючи йому самому. Устами Мойсея Франко засуджує зрадників, які сіють недовір’я і закликають народ примиритися з жалюгідним становищем. Мойсей не боїться погроз зрадників. Добре розуміє, що головне для народу, який піднявся, — ні на хвилину не зупинятися, невпинно йти вперед. Франко вірить, що народ таки подолає всі перешкоди та дістане свободу.

Єврейський народ у поемі Франка знайшов у собі сили, згуртувався довкола нового поводиря. Це Єгошуа, «князь конюхів», що закликає: «До походу!», «До зброї!», «До бою!». Народ не може примиритися зі своїм поневоленим становищем. Він проймається духом боротьби. 

6.8 Слово вчителя

 Поема І. Франка — видатний твір світової літератури

Поема «Мойсей» — великий витвір художньої майстерності Франка. У поемі письменник показав народ як творця і рушійну силу в розвитку історії. Через увесь твір проводиться ідея могутності й незламності народу. Своєю високохудожньою майстерністю, ліризмом і динамічністю образів вона займає почесне місце в скарбниці кращих надбань світової літератури.

Ця поема справила величезне враження на М. Коцюбинського. У листі до Франка він писав у 1905 році: «Сердечно дякую Вам… за сей прекрасний, високопоетичний і глибокий твір. Тепер, коли кордон фактично отворений, «Мойсей» побачить і український світ — і се мене радує несказано».

Не лише українська, а й зарубіжна критика схвально відгукнулася на появу «Мойсея». Ще за життя Франка вона була перекладена польською, російською і німецькою мовами, а сьогодні ми маємо дев’ять іншомовних перекладів. Читача будь-якої національності приваблюють ідеали людяності, свободи, добра, справедливості. Особливо ж цінною є ідея утвердження права народу на незалежність, на свою державу.

У поемі «Мойсей» І. Франко закликає своїх сучасників і нащадків до духовної єдності в боротьбі за національне й державне відродження української нації.

VІІ. Підсумок уроку

7.1 Бесіда з учнями

- У чому історична доля українського народу схожа з долею єврейського народу?

- Чому Франка називають українським Мойсеєм?

- Як ви розумієте слова:

Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї
І горів, і яснів, і страждав
І трудився для неї.

- Чи можна вважати слова біблійного пророка словами І. Франка, зверненими до українського народу?

Ти мій рід, ти дитина моя
Ти вся честь моя й слава
В тобі дух мій, будуще моє
І краса, і держава.
Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю, —
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духу печаттю.

- Як ви розумієте слова:

Дерева — се народ землі
А король у їх колі —
… Вибранець, син і слуга».

VІІІ. Домашнє завдання

1. Написати твір-мініатюру на тему „Кого я бачу сучасним Мойсеєм” або підготувати презентацію „Образ Мойсея у світовому мистецтві”

2. Аналіз поеми «Мойсей» (тема, ідея, проблематика)

4. Скласти цитатний план до прологу поеми «Мойсей».

5. Придумати кроссенс до поеми «Мойсей»

Додаток до уроку

«Мойсей» Мікеланджело Буонаротті — один із найкращих творів великого італійського скульптора, живописця й архітектора.

У 1513 році прихильники покійного папи Юлія ІІ замовили скульптору гробницю, на якій повинен був стояти саркофаг із тілом, а оточувати його мали шість сидячих фігур, на зріст значно більших від людини. Однією з цих фігур Мікеланджело вирішив зробити пророка Мойсея.

Над скульптурою він працював протягом 1513–1516 років. Висота роботи — 2,25 метри.

При огляді шедевра неважко збагнути, що зовнішній спокій старця й внутрішня напруга думки свідчать про, безперечно, велику силу духу. Твір задуманий так, що для цієї скульптури важливий не тільки передній, а й задній і бічний план. Знаходячись від картини зліва, ми можемо побачити Мойсеєву голову в профіль, праву руку, яка підтримує скрижалі заповіту. З цієї сторони біблійний пророк — втілення незворушного спокою і впевненості. Та коли обійти фігуру й подивитися на неї справа, то нам несподівано відкриється, що нерухома фігура живе напруженим внутрішнім життям.

Мистецтвознавці вважають, що Мікеланджело обіграв біблійного пророка на новий лад. Річ у тому, що у вересні 1512 року впала самостійність республіки Флоренції. За підтримки Іспанії в Італію повернулися ненависні народові Медічі й встановили тиранію. Для скульптора ця подія стала справжнім ударом. Він розумів, що розшматована Італія надто слабка, щоб повстати протии ворога. З цієї причини в скульптуру «Мойсей» він втілив символічний образ своєї нації, яка за зовнішнім спокоєм і навіть індиферентністю таїть великі внутрішні сили, що обов’язково зреалізує в слушну хвилину.